Класика чи сучасність

classicКласична методика навчання – чи працює вона в сучасному процесі засвоєння іноземної мови? Мабуть, дане питання ставили собі не лише професійні викладачі-практики, але й учні, які таким чином підбирали собі підходящі курси англійської мови.

Якщо лозунг типу «Ціни, як у СРСР» ще й може когось привабити, то модель «виліплення» однакових громадян-товаришів, які у майбутньому займуть подібні осередки машини, що зветься радянське суспільство, - навряд. Тоді чому деякі вчителі ще й досі слідують методикам викладання, які розроблялись в середині ХХ сторіччя? Я, як викладач курсів англійської, теж знайома з такими методиками, і не кажу, що вони абсолютно погані (і це не сучасні тенденції знищення пам’ятників Леніну, чи хвиля бунту проти «радянськості»). Проблема в тому, що життя змінилось і цей процес стрімко продовжується, змінились ритми, з’являються нові орієнтири у житті. І в даному положенні речей слідувати чітко класичним моделям викладання іноземної мови неможливо.

Однак, ми можемо адаптувати їх до сьогодення. Як це зробити? Поділюся досвідом роботи на курсах англійської мови Імідж Освіта. Спершу, виділимо, для наочного прикладу, модель уроку іноземної мови за класичною методикою:

- чітка вправа – однозначна відповідь.

- всі повинні однаково виконувати поставлені вчителем завдання, при цьому рівень успішності теж має бути в межах середнього однаковим для всіх учнів (відповідаєш вірно, швидко і чітко – молодець; мовчиш – не орієнтуєшся в матеріалі).

- типовість уроків: перевірка домашнього завдання → оцінка → виконання вправ → оцінка → пояснення граматики → знову вправи → читання тексту → і знову виконання вправ.

Загалом, досить інформаційно наповнений типовий урок ми маємо в результаті. Однак для типових учнів, з однаковими здібностями. Але давайте згадаємо,що мета вчителя – це не чітке виконання методичних рекомендацій, а створення умов для розвитку особистих вмінь та якостей людини, які в подальшому допоможуть у оволодінні іноземною мовою. Не випадково у слові «створити» основа – «творити». Вчитель має творити свій урок, як актор «творить» свою роль. У творенні не має бути чітких меж, які є підходящими для всіх і кожного. А для кращого «творення» уроку слід звернутись до психології. Ви можете придумати дуже продуктивне завдання, наприклад для засвоєння граматичної форми, у вигляді рухливої гри з елементами пісні та танцю (а саме в такі крайнощі часто впадають вчителі, щоб урізноманітнити свій урок), а у вас зібралась група флегматиків у похмурий осінній день, то, вибачте, але ви потерпите фіаско; бо даний метод не працює з таким типом людей. І це не означає, що метод поганий, або учні недотепи. Просто це елементи різного пазлу. І навпаки, читання тексту та спокійне обговорення його з певними завданнями буде якраз впору. Підійдіть до аналізу особистості ваших учнів, як психолог, з’ясуйте тип темпераменту, наскільки учень активний, його вподобання та інтереси. Подумайте, мовчазна людина не буде балакучою на уроці іноземної мови, як проте і в житті, хоча ваш методичний матеріал може засвоїти на відмінно. Тоді навіщо «підганяти» таких людей під середній стандарт. Не вимагайте від них великої активності, підберіть підходящі види завдань. Не меншу роль грає ситуативний емоційний стан учнів (погане самопочуття, проблеми на роботі, втома тощо), в таких випадках адаптуйте ваше заняття до ситуації, інакше результату може не бути взагалі. Пам’ятайте, що ви вчитель, ви майстер, а майстер володіє своїм ремеслом на такому рівні, що для нього гнучкість заняття не є проблемою.

Пристосуйте методику під індивідуальність учня, адже ваша мета передати частину своїх знань учням та навчити ними користуватись, а не отримати відмінну оцінку за гарно засвоєну вами методику. Відомий сучасний письменник Пауло Коельо писав: «Навчати – це показувати, що це можливо, а навчатись – це робити це можливим для себе». Хай ваші учні повірять у свою можливість оволодіння іноземною мовою після вашого уроку.

Автор - Ірина Косенко, викладач курсів англійської Імідж Освіта.

Дивитися всі статті...

ВГОРУ